У лютому 2022-го, на початку повномасштабного вторгнення, Київщина стала щитом для столиці. Хтось тримав оборону на блокпостах, хтось вивозив людей з-під обстрілів, хтось ішов у бій, не знаючи, що буде завтра. Так крок за кроком війна залишила сліди на тілі – у вигляді шрамів. І в серці – у вигляді втрат, які не загоюються і не лікуються.  Та водночас вона відкрила в людях щось дуже справжнє – вірність, гідність і готовність бути потрібним далі. Уже в іншій формі. Уже в іншому строю. Історії Євгенія та Миколи – наших адміністраторів – різні. Але вони переплітаються Київщиною. Тими самими містами, тими самими днями оборони. І сьогодні – однією командою сервісних центрів МВС Київщини. Військовий шлях Євгенія розпочався в лютому 2022-го. Тоді він обрав шлях добровольця, доєднався до 95-ї бригади та став на захист пристоличного регіону. Такий же вибір – добровольцем долучатися до українського війська – ранком 24 лютого 2022 року робить і Микола. І так само, як і Євгеній, Микола разом із побратимами стає одним із «щитів» Київської області. Щоправда, тоді – під час бойових дій – чоловіки були в різних бригадах і не знали один одного.  Микола бере участь в оборонних і наступальних операціях, допомагає евакуйовувати мирних мешканців, працює під постійними обстрілами. А згодом – бере участь в розвідувальних заходах в Бучі. 24 березня під час артилерійського обстрілу він отримав поранення. Але не покинув Ірпінь і Бучу до повної деокупації. Проте, травми не дозволили продовжити чоловіку бойову службу. Почався шлях реабілітації і пошуку себе в мирному житті. Складний шлях був і у Євгенія – під час оборони Київщини, він потрапив до російського полону. Перші кілька днів його утримували на території України, потім – білорусь, згодом перевезли до росії. Про перебування в російських СІЗО військовослужбовець згадує уривками. Каже: після полону, страшних тортур і психологічних знущань пам’ятає не все. А деякі моменти взагалі згадувати не хочеться. Загалом його утримували 22 місяці в російському Курську, Таганрозі та Борисоглєбську. В останньому перебував найдовше – понад півтора року. Звільнили захисника у січні 2024-го – під час одного з найбільших обмінів полоненими. Далі – реабілітація. Відновлення. Повернення до життя. Про свої відзнаки чоловіки говорять сором’язливо. Однак саме вони красномовно показують бойовий шлях військових. До прикладу, Микола нагороджений нагрудним знаком «За відвагу в службі» та державною нагородою «За бездоганну службу» ІІІ ступеня. Євгеній – відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «За незламність». Проходячи реабілітацію, військові натрапляють на новину про набір до сервісних центрів МВС, де запрошували колишніх військових. Це одразу привернуло їхню увагу, тож не вагаючись вони вирішили випробувати свій шанс. Співбесіди, успішне стажування і сьогодні вони – частина нашої команди. Євгеній – з літа минулого року, Микола доповнив нашу команду  наприкінці 2025-го.  «Тут, я відчуваю, що можу бути корисним так само, як на фронті. Кожен день, допомагаючи людям, я розумію: служити – це не лише у війську. Мені тут круто, бо моя робота має сенс і робить життя людей трішки легшим. А ще, я знаю ціну часу. І ціну підтримки. І я щасливий, що тут, в сервісних центра МВС Київщини це відчувають», – додає наш колега Микола. Обоє наших колег уже пройшли навчання в НАВС, щоб у майбутньому приймати і практичні іспити. Сьогодні ж їх можна побачити у сервісних центрах Київщини, де вони стримано, але з усмішкою зустрічають відвідувачів і бажають їм успіху. І завжди кажуть от те щемливе «дякую» тим, хто носить військову форму. «Ми завжди підтримуємо наших військових: надаємо пріоритетні послуги, організовуємо виїзди, допомагаємо там, де це потрібно. І особливо раді, що тепер Євгеній та Микола з нами в команді. Запрошуємо всіх ветеранів долучатися – ваш досвід, відданість і мужність важливі для нас», – додає начальник регіонального сервісного центру МВС у Київській та Чернігівській областях Сергій Петров. Колись вони разом захищали Київщину. Сьогодні – разом працюють тут. Без зброї, але з тією ж відповідальністю. Без бронежилетів, але з тією ж гідністю. І ми щиро пишаємося, що в команді сервісних центрів МВС Київщини та Чернігівщини є ті, хто знає справжню ціну стійкості й життя. Нагадуємо, що ветерани та ветеранки можуть скористатись інформаційним ресурсом «МВС: Твоя підтримка». Він містить інформацію про повний перелік послуг, які можуть отримати ветерани, поранені військовослужбовці та працівники органів системи МВС, звільнені з полону і їхні родини.  Також можна скористатись цифровою платформою Ветеран PRO, яка розроблена для ветеранів, ветеранок і їхніх родин, де зібрано всю інформацію про пільги, програми, послуги та можливості в одному місці.

До Дня Державного Герба України сервісні центри МВС Київської та Чернігівської областей підготували особливу ініціативу для відвідувачів. Громадянам, які цього дня вперше отримали посвідчення водія або реєстрували транспортні засоби, дарували символічні подарунки – брелоки у вигляді Тризуба, прапорці та наліпки з Державним Гербом України для автомобілів. Тризуб для нас, українців – це не просто елемент державної символіки. Це знак нашої ідентичності, спадкоємності поколінь і боротьби за незалежність. У час, коли українці щодня доводять свою єдність і незламність, такі символи набувають ще глибшого змісту. Для наших відвідувачів цей день став подвійно пам’ятним: важливий особистий крок поєднався з нагадуванням про причетність до великої країни та її історії. Таким чином ми прагнули підкреслити повагу до державних символів, які об’єднують українців незалежно від регіону чи обставин. Адже саме з таких, на перший погляд, невеликих жестів формується відчуття спільності та гордості за свою державу. Маленькі символи насправді мають велику силу – вони щодня нагадують, хто ми є, звідки йдемо та заради чого (й завдяки кому) рухаємося вперед. [metaslider id="25611"] Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС в Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті.