26 Червня 2026
Дитячі мрії мають здійснюватися: сервісні центри МВС Київщини долучилися до ініціативи підтримки дітей, які втратили батьків через війну
Сьогодні на Київщині проживають 64 дитини-сироти, чиїх батьків забрала війна. За кожною такою історією – зруйноване дитинство, передчасне дорослішання та мрії, які попри все продовжують жити в дитячих серцях. Саме для того, щоб допомогти здійснити ці мрії, Київська обласна військова адміністрація започаткувала вішлист дітей-сиріт, які втратили батьків через війну.
Працівники сервісних центрів МВС Київщини не залишилися осторонь та долучилися до цієї ініціативи. Для нас це не просто участь у благодійній акції. Це можливість подарувати дітям трохи радості, тепла та відчуття того, що вони не залишилися наодинці зі своїм болем.
«Щодня ми працюємо з людьми, допомагаємо їм вирішувати важливі водійські питання. Але є моменти, коли особливо важливо просто бути поруч і підтримати. Зокрема, діти, які втратили батьків через війну, не повинні залишатися сам на сам зі своїм горем. Ми, на жаль, не можемо повернути їм найдорожчих людей, але можемо подарувати трохи радості, уваги та віри в те, що добро існує», – зазначив начальник регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях Сергій Петров.
Заповітні мрії здійснили для дванадцятирічної Аміни та її брата – чотирнадцятирічного Андрія. Вони пережили втрату обох батьків: тато загинув, захищаючи Україну, а згодом діти втратили й маму. Сьогодні брата та сестру виховує бабуся, яка стала для них найближчою людиною та надійною опорою.
Аміна захоплюється навчанням і творчістю, тому найбільше хотіла отримати чохол та стилус для планшета. Ці речі допоможуть їй комфортніше навчатися, створювати нові роботи та розвивати свої таланти.
Андрій мріяв про принтер. Для багатьох це звичайна техніка, але для хлопця – важливий помічник у навчанні, роботі над шкільними завданнями та творчими проєктами. Разом із принтером ми передали йому запас паперу, щоб нова техніка одразу стала корисною у щоденному житті.
Війна забрала в цих дітей найдорожче. Але вона не повинна забирати їхню віру в добро, щасливе майбутнє та право бути дітьми. Для дітей, які втратили найдорожчих людей, такі подарунки стають не просто речами. Вони нагадують, що поруч є люди, які небайдужі до їхньої долі, готові підтримати, допомогти та подарувати трохи тепла.
Діти повинні мріяти. А ми, дорослі, маємо робити все можливе, щоб ці мрії здійснювалися. Тим паче, що попереду – ще кілька дитячих мрій, які вже зовсім скоро здійснять наші працівники.